Партія Зелених України

Спільна заява ПЗУ з Європейськими Зеленими до Дня Європи 2025

Детальніше
Продовжуємо формувати міжнародну Зелену коаліцію на підтримку України

Детальніше
Україна належить до ЄС!!!

Детальніше
Виборча Програма Партії Зелених України – 2019

Детальніше

Пропонований документ відображає концептуальне бачення Партією Зелених України проблем національної, регіональної та глобальної безпеки в контексті російсько української війни.

І. ЗАГАЛЬНЕ БАЧЕННЯ.

Російська агресія щодо України становить найсуттєвішу сучасну загрозу європейській та глобальній безпеці. Цей конфлікт виходить далеко за рамки двосторонніх стосунків і є, фактично, війною цінностей, своєрідним “зіткненням цивілізацій”, в якому одна сторона намагається утвердити архаїчне “право сили”, а інша протистоїть їй на засадах верховенства міжнародного права, принципів свободи, рівності і гуманізму. Усвідомлення цього спонукає нині весь демократичний світ підтримувати Україну в її справедливій боротьбі.

Росія не просто здійснює агресію, котра не має прийнятних для пояснення причин і, навіть, приводу. Вона веде загарбницьку імперську війну із викличним порушенням всіх принципів міжнародного права, писаних і неписаних норм співіснування держав, демонструючи безпрецедентний від часів Гітлера морально-правовий нігілізм. Історія сучасної окупації українських територій є суцільною низкою російських військових злочинів від убивств і катувань мирних жителів до масштабного екоциду.

Міжнародні організації покликані підтримувати мир і безпеку, насамперед ООН і ОБСЄ, виявили цілковиту безпорадність як в справі запобігання російській агресії, так і в забезпеченні належної реакції на її перебіг. Недоречна “толерантність” згаданих організацій, та світового співтовариства загалом, щодо російського вторгнення в Грузію в 2008 році, призвела тоді до фактичної безкарності агресора і була витлумачена Росією як “карт-бланш” на продовження подібної політики на інших теренах, що їх вона вважає своєю “зоною впливу”. Так само кволою, і радше спрямованою на умиротворення агресора, була і реакція на анексію Криму та окупацію частини Донбасу в 2014, заохочуючи РФ до подальшої експансії.

Попри якісно інший характер сучасного позиціонування більшості країн щодо війни в Україні, навіть сьогодні мають місце заяви і оцінки окремих політичних лідерів та впливових груп політичних лобістів, котрі, урівнюючи агресора і жертву, підштовхують до замирення сторін та завершення війни “внічию”. Такий підхід кричуще суперечить як міжнародному праву, так і просто здоровому глузду. Будь-які “мирні” переговори із агресором до звільнення ним загарбаних територій руйнуватимуть суверенітет України і вестимуть до фактичного узаконення окупації. Однак ці землі є батьківщиною мільйонів наших співгромадян і нерозривно пов’язані із їхніми долями, господарство на їхніх теренах розбудовувалось поколіннями їхніх предків, а природні ресурси є надбанням всього народу України.

“Мир в обмін на територіальні поступки” це ніяка не “нічия”, а фактичне визнання перемоги агресора і запорука його безкарності. Це означатиме не лише поразку України, а й повну руйнацію існуючої архітектури міжнародної безпеки. Це стане тріумфом права сили і поверненням сучасного світу до середньовічних стандартів міжнародних відносин.

Тож лише звільнення всіх окупованих Росією територій України може стати належним підгрунтям для подальшого політично-правового врегулювання конфлікту.

Країни умовного “Заходу” – економічно розвинені держави зі зрілою демократією, в останні десятиліття докладали зусиль до поглиблення торговельної взаємодії з РФ, що було зумовлено зацікавленістю в її енергоресурсах, з одного боку, а з іншого – розрахунком на те, що тісніші господарські зв’язки в умовах глобалізації утримуватимуть Росію в руслі раціональної політики на міжнародній арені (“доки триває торгівля-гармати мовчать”).

Розрахунок виявився хибним, а ефект-прямо протилежним. Росія використала ці зв’язки і глобальні економічні залежності для стримування негативної реакції Заходу на вторгнення 24 лютого 2022 року, хоч і не досягла очікуваного результату. Проте і нині намагається не лише вдаватись до енергетичного шантажу, але й переформатувати під власні інтереси світовий ринок зерна, створюючи суттєві загрози глобальній продовольчій безпеці..

Деякі економічні аспекти цієї війни досі недооцінюються – значною мірою вона ведеться за ресурси. Задовольняючи власні нео-імперські геополітичні прагнення, Росія паралельно здійснює масштабне системне мародерство, привласнюючи устаткування та інше майно, інфраструктурні та промислові об’єкти, родовища корисних копалин, сільськогосподарську продукцію, тощо. Неспроможність належно реалізувати власний величезний економічний потенціал підживлює імперську агресивність РФ щодо сусідів.

На чільному місці-зазіхання на ресурси людські. Масові депортації людей (зокрема, дітей) з окупованих територій мають на меті як підрив потенціалу майбутнього відродження України, так і зменшення демографічних розривів у самій Росії. Як і за часів СРСР, влада сучасної Росії розглядає людину лише як інструмент своєї діяльності, а не мету. Ця особливість російської політичної культури, попри всі історичні колізії, залишається незмінною впродовж століть і є основною відмінністю від політичної культури “Заходу”, стрижневим елементом згадуваного вище цінністного конфлікту цивілізацій.

ІІ. ЗЕЛЕНІ ТА ВІЙНА. ІДЕОЛОГІЯ ТА ПРАКТИКА.

В системі цінностей, що ними керуються Зелені партії всього світу, принципи ненасильства посідають чільне місце. Пацифістська налаштованість, прагнення усунути війни з життя суспільства притаманні Зеленому рухові від часів його виникнення. Тож Зелені не обирають насилля, як засіб розв’язання тих чи інших проблем.

Проте нині, за необхідності протидії масштабній збройній агресії, вибору немає. Жертвами окупанта в України стають насамперед мирні, беззбройні люди, котрі не чинять опору. Пацифістська реакція на російське вторгнення лише заохочувала б жорстокого, вільного від морально-політичних і правових самообмежень ворога, котрий не тримається гуманістичних цінностей і заперечує саме право українців на існування. Тож з боку України ця війна є реалізацією права на самозахист, котрому нема реальної альтернативи.

За часів ІІ Світової війни Махатма Ганді ствердно відповів на питання, чи мають індійці, в складі британської армії, воювати із Гітлером. Сьогодні вже не Рейх, а Росія виступає в ролі “абсолютного зла”, якому слід протистояти зі зброєю в руках застосовуючи насильство задля захисту життя і всього задля чого варто жити.

Мир в усьому світі є досяжним, але лише за умови існування всієї світової спільноти в спільній системі гуманістичних координат, за безумовного верховенства права, дотримання норм рівності і взаємоповаги. Намагання протиставити наївний пацифізм цинічній і протиправній агресії розв’язує не проблеми безпеки, а руки агресорові, і перетворює кращу частину людства на заручників його інтересів.

IІІ. ВІЙНА, УКРАЇНА і ЄС.

Стратегія Російської Федерації щодо України після розпаду СРСР була спрямована на поступове “безкровне” узалежнення через механізми СНГ та двосторонніх взаємин. Радянський Союз сприймався в Росії як модифікована версія Російської імперії, тож його розпад було оцінено як “найбільшу геополітичну катастрофу ХХ сторіччя” не лише Путіним. З точки зору російських еліт та більшості широкого загалу, “правонаступництво” Росії щодо СРСР апріорі передбачало і успадкування “прав” на домінування в пост-радянському геополітичному просторі. Ця особливість російської масової свідомості, підсилена роками “демонізації” українців в інформаційному просторі, є підгрунтям сучасної масової підтримки агресії пересічними росіянами.

Безпосереднім імпульсом до війни стала реакція Росії на євроінтеграційні прагнення України, несумісні зі статусом російського сателіта. Протести і внутрішньополітичні зрушення в Україні, викликані відмовою проросійського уряду Азарова приєднатись до Угоди про асоціацію із ЄС, були сприйняті РФ, як сигнал тривоги. Події кінця 2013-початку 2014 року в Україні не лише перешкоджали російським геополітичним планам, вони формували в сусідній державі демократичну реальність, що була прямим викликом авторитарному, неофеодальному устрою самої Росії, і спонукали її до втручання.

Фактичним початком того, що діється сьогодні, стало вторгнення в Крим в лютому 2014 року, схвально сприйняте російським суспільством.

Жоден народ не платив за євроінтеграцію таку ціну, яку нині платять українці.

Європейський Союз не є військово-політичним утворенням і не має безпосередніх повноважень у сфері міжнародної безпеки. Однак, членство в ЄС підвищує економічну захищеність держави та рівень її міжнародної політичної підтримки, не залишає її сам-на-сам із викликами, що здатні підірвати її безпеку в різних аспектах, зробити слабшою і вразливішою. Але для України долучення до ЄС в найближчий час, ще до закінчення війни або негайно після цього, опосередковано мало б особливе значення саме в сфері військово політичної безпеки.

Вступ до Євросоюзу стане актом, що формалізує необоротність процесу виходу України з-під російського впливу, нівелюючи мотиви можливих рецидивів агресії.

ВІЙНА, УКРАЇНА і НАТО

Від часу заснування партії в 1990 році, в Програмі ПЗУ було незмінно присутнє положення про нейтральний статус України. Після закінчення “холодної війни”, розпаду Варшавського Договору та СРСР гуртування у військові блоки сприймалося як небезпечний анахронізм, а Північно-Атлантичний Альянс виглядав рудиментом минулої епохи, що марно шукає своє місце в нових історичних умовах.

Ілюзорність цих уявлень ставала дедалі очевиднішою по мірі того, як Росія докладала зусиль для власного утвердження в колишній зоні радянського панування і нового поділу світу на сфери впливу. Остаточним крахом ілюзій стала окупація Росією Криму і частини Донбасу в 2014 році. Будапештський Меморандум від 1994 року виявився так само неефективним інструментом, як і Договір про дружбу із Росією від 1997, гранично загострюючи питання військово-політичних, а не суто дипломатичних гарантій убезпечення національних інтересів України.

Відтак перегляд українськими Зеленими програмного положення щодо нейтралітету став природним наслідком зміни міжнародно-політичних реалій.

Гіркий досвід Будапештського Меморандуму зумовлює нині критичне ставлення до будь-яких майбутніх “гарантій безпеки” України, котрі не передбачають реальної військової складової. Однак, така складова присутня в системі колективної безпеки уособленої Організацією Північно-Атлантичного Договору, тобто НАТО.

Але, попри стійке прагнення України долучитись до НАТО і суттєвий прогрес у взаєминах, позиція самого блоку стосовно членства України залишається розмитою, а необхідний консенсус членів організації – важкодосяжним. Застереження щодо прийняття воюючої країни є зрозумілими, однак досі відсутні гарантії вступу і по закінченні війни. Причина зволікань та сама, що спонукає Україну форсувати процес набуття членства -Росія.

В пострадянський час “демонізація” НАТО залишається інструменом російських політичних спекуляцій. Періодично заявляючи про якісь “загрози” її безпеці і “червоні лінії”, котрих не повинні перетинати її опоненти, РФ не без успіху намагається регулювати рівень реагування країн Заходу на дії Росії, яка при цьому не бачить.жодних “червоних ліній” для себе самої.

Вступ України до НАТО розглядається Росією як крок до різкої “ескалації” взаємин. Захід, на жаль, чутливо сприймає цю аргументацію, хоча саме членство України в НАТО насправді позбавило б Росію можливостей подальшого політичного торгу, засвідчило необоротність геополітичного вибору України і змусило б РФ до пошуку нового, неконфронтаційного формату подальших стосунків із Заходом.

УЗАГАЛЬНЮ30ЮЧІ ВИСНОВКИ

Беручи до уваги викладені вище міркування, констатуємо:

Російська агресія щодо України створює низку глобально значущих небезпек військово політичного, економічного та екологічного характеру, котрі потребують консолідованої безкомпромісної реакції світової спільноти на основі усталених принципів і норм міжнародних відносин;

Війна Росії з Україною є не “сваркою сусідів”, а “конфліктом цінностей” від способу розв’язання якого залежатиме верховенство права на міжнародній арені;

Нео-імперський характер мотивації російської агресії наразі робить Росію найбільшою загрозою міжнародній безпеці. Змушуючи її дотримуватись правил міжнародного співжиття світова спільнота гарантуватиме власне мирне майбутнє;

Будь-який компроміс із агресором означатиме його безкарність і заохочення до подальшої експансії.

Вступ України до НАТО і ЄС засвідчить незворотність її геополітичного вибору і створить найдієвішу систему міжнародно-правових, військово-політичних та економічних чинників, що гарантуватимуть її безпеку.

Новини

Місяць тому ми провели неймовірний літній табір «Україна в ЄС: відповідальність молоді»!

У мальовничому куточку природи – серед лісу, біля річки

– зібралася активна молодь, щоб говорити про майбутнє України в Європейському Союзі.

Протягом кількох днів ми навчалися, обмінювалися досвідом, слухали експертів та дискутували про виклики й роль молоді у євроінтеграційних процесах. І, звісно, знаходили час для відпочинку, натхненних розмов та нових знайомств

Дякуємо International Foundation GroenLinks та Партія Зелених України за підтримку та можливість зробити цей захід реальністю!

Дякуємо всім спікерам та експертам, що ділитеся знаннями та досвідом з молодим поколінням!

Дякуємо ЗСУ за можливість жити і працювати!

Разом творимо зелене й демократичне майбутнє України в ЄС!

Більше відео

Більше фото

Думка лідера

“Союз-90” / “зелені” виступає за збільшення санкцій проти Російської Федерації у відповідь на агресію останньої на Сході України та в Криму. “Союз-90” / “зелені” є послідовним лобістом українських інтересів в німецькому Парламенті й не тільки словом, а ділом реагує на виклики сучасного світу.

Олександр Зіскін
Уявіть собі Давос, але лише для партій із зеленою ідеологією. Це — Global Greens Congress.

Віталій Кононов
Цією резолюцією визнається факт агресії з боку Росії. Так само ми звертаємося до керівництва ЄС враховувати це і в своїй політиці та заявах щодо України і конфлікту на Донбасі.

Сергій Курикін
Ми — українські Зелені подали резолюцію про Донбас на Європейських Конгрес, який пройде наприкінці березня в Ліверпулі.

Сергій Курикін

Попередня цитатаНаступна цитата

Партія зелених в мас-медіа

Партія Зелених України

1 тиждень назад

🏢 Хто з партій має найдорожчу нерухомість в Україні?За перший квартал 2025 року звіти подали 253 партії, але лише 78 вказали у документах наявність нерухомого майна, і лише шестеро володіють ним безпосередньо. Про це йдеться в аналізі ЧЕСНО.Лідером за кількістю та вартістю нерухомості став Народний Рух України — шість приміщень площею понад 850 м² на суму майже 12,5 млн грн. Для порівняння: сукупна вартість майна всіх інших партій трохи перевищує півтора мільйонаСеред парламентських партій власне майно має лише Батьківщина: п’ять об’єктів, серед яких офіси в регіонах і квартира в Києві, загальною площею 410 м². Інші парламентські сили орендують приміщення на великі суми: наприклад, Слуга Народу користується понад 160 об’єктами, а на утримання лише одного великого офісу у КВЦ “Парковий” за перше півріччя 2025 витратили понад 13,7 млн грн.Менші партії та регіональні сили мають скромніші активи: по два приміщення у Конгрес Українських Націоналістів, Партія Зелених України та Українська Народна Партія, один офіс — у “Блок Дмитра Голубова”, а регіональні структури, як-от “ УДАР Віталія Кличка, орендують кілька офісів, нежитлових будівель та житловий будинок.👉 Детальніше про площі, вартість та придбання нерухомості українських партій дивіться на нашій інфографіці та читайте на сайті ЧЕСНО. Посилання у коментарях. ... See MoreSee Less

Photo

View on Facebook

Партія Зелених України разом з ВГМО "Зелена молодь України".

2 тижня назад

Дякуємо ВГМО "Зелена молодь України"💚🌻💚 35 років Партія Зелених України 💚🌻У сучасній українській політиці так мало справжніх ідеологічних партій. Часто суспільство піддається на яскраве шоу чи гучне ім’я. Так, сьогодні країна переживає війну й величезні соціально-економічні виклики, і екологія здається «не на часі». Але ми віримо: Зелене майбутнє — це єдиний шанс для України жити гідно та стійко. 🌍♻️Сьогодні ми хочемо подякувати Kononov Vitaliy за інтеграцію України у європейський простір, за ідеологію та віру в країну, за боротьбу, за плекання зелених сердець та життєву мудрість.💚🌻Ця віра та боротьба стали основою нашого руху і сьогодні надихають нас не зупинятися💪Ми продовжуємо наш шлях разом — до екологічно свідомої, демократичної та вільної України! 🌻🇺🇦💚З днем народження, наша люба #ПЗУ🌻💚 ... See MoreSee Less

Photo

View on Facebook

Партія Зелених України

2 місяці назад

Заява Національного екологічного центру України щодо неприпустимості цькування та переслідування природоохоронців❗️З червня 2025 року відбуваються публічні переслідування та цькування українських природоохоронців за ➡️їх діяльність по захисту полонини Руна в Закарпатті ❗️Ця унікальна місцевість потрапила у сферу інтересів девелоперів вітрової енергетики, які без передбачених законодавством обов’язкових екологічних оцінок почали будівельні роботи з спорудження вітропарку 🔺Будівництво відбувається у гірській місцевості, яка має великий вітропотенціал, що зумовлює її економічну привабливість, але воно несе набагато більше екологічних ризиків та наслідків ніж вигод, які дає відновлювальна енергетика✅ ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі» планує звести вітропарк із 30 турбін на полонині Руна, яка входить до Смарагдової мережі. Попри обіцянки інвестицій у громаду, проєкт загрожує знищенням ❌ унікальних високогірних екосистем, рідкісних видів флори та фауни і порушує міжнародні природоохоронні зобов’язання України. 🔺Не маючи висновку з ОВД 🔺 компанія почала зводити вітроелектростанцію, будуючи дороги та фундаменти турбін, порушуючи екосистему Карпат і національне законодавство в сфері оцінки впливу на довкілля. Однією з активних захисниць полонини Руна є Оксана Станкевич-Волосянчук— відома природозахисниця, науковиця, викладачка, людина, яку поважають в Україні та за її межами за послідовну принципову громадську позицію💛💙Оксана Станкевич-Волосянчук — біологиня, доцентка Ужгородського національного університету та співзасновниця громадської організації ГО "Екосфера", багаторічного партнера Національного екологічного центру України✅ Понад 25 років пані Оксана самовіддано захищає природу Карпат та передає свої знання, навички та вміння дітям та молоді ✅Людина з великим серцем, виважена та принципова зараз знаходиться під підлим цькуванням з боку компанії-забудовника ❗️ Дивним чином 19 червня 2025 року з’являються сторінки Фейсбук ГО «Екологічна файта» 🔴 (офіційна реєстрація 22.07.2025 р), метою якої є просування відновлювальних джерел енергії (а саме вітряків на полонині Руна) і її керівниці, про яку ніхто ніколи не чув🔴 З того часу з боку цієї організації починається активна дискредитуюча кампанія проти природоохоронців. які захищають карпатську полонину Руна🔴 15 серпня ця кампанія проти Оксани Станкевич-Волосянчук перейшла будь-які уявні межі. Під стінами Міністерство освіти і науки України опоненти пані Оксани вийшли з плакатами, на яких без її погодження, а значить протизаконно, використовувалась її особиста фотографія❗️ та висувалися безпідставні звинувачення, вимагаючи перевірити діяльність та, навіть, приписуючи їй вигадані зв’язки з росією❗️ Це вже не просто тиск — це відверта спроба дискредитувати людину, яка все життя присвятила захисту природи та боротьбі за екологічне майбутнє Карпат ✅Національний екологічний центр України висловлює всебічну підтримку Оксані Станкевич-Волосянчук, громадській організації «Екосфера» та колегам, які захищають полонину Руна від загрозливого будівництво ВЕС✅Звертаємося до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Міністерство економіки України Державна екологічна інспекція України Офіс Генерального прокурора з закликом зупинити незаконну діяльність ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі» на полонині Руна та зобов’язати пройти процедуру ОВД, а також зупинити ганебне цькування природоохоронців.Світлина sounds.uzhmedia.group. ... See MoreSee Less

Photo

View on Facebook

Партія Зелених України

3 місяці назад

Цей матеріал недоступний

Можливо, автор матеріалу поширив його лише для невеликої групи людей, змінив його аудиторію або видалив.

View on Facebook

Партія Зелених України

3 місяці назад

Зелена європейська солідарність з Україною 💚💪🌻У неділю ввечері Росією був найважчий обстріл Києва, столиці України з 2022 року. Європейська партія зелених глибоко шокована тим, що прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіко зберігає вето проти 18-го санкційного пакету ЄС проти Росії.Співголова Європейської партії зелених Ciarán Cuffe заявив: "Одностороннє вето Роберта Фіко порушує єдність Європи у критичний час. Його вето - це відвертий саботаж. Один єдиний лідер не має змогти зірвати об'єднану позицію Європи щодо миру, демократії та міжнародного права. Терміново закликаємо Європейську Раду замінити норму одностайності у зовнішній політиці ЄС кваліфікованим мажоритарним голосуванням, особливо "🔗 europeangreens.eu/news/ukraine-greens-condemn-robert-fico-s-veto-and-call-for-qualified-majority-... ... See MoreSee Less

View on Facebook