Історія політичного зеленого руху на Україні бере свій початок з неформальної громадської ініціативи середини 80-х, тобто фактично з моменту перебудови.

Партія зелених України — політична екологічна партія України, зареєстрована у травні 1991 р. Перший (установчий) з’їзд ПЗУ відбувся 30 вересня 1990 р. в Києві. Ініціаторами створення партії — нової політичної сили в УРСР — стала група активістів Всеукраїнської екологічної асоціації «Зелений світ» (асоціація створена в 1987 р., продовжує працювати досьогодні). 24 травня 1991 р. Партія Зелених України офіційно зареєстрована Міністерством юстиції України.

Вищим органом партії є з’їзд. Постійно діючі органи партії — Центральна Координаційна Рада, Політрада, Секретаріат, обласні, районні, міські, сільські організації ПЗУ. Станом на 1 липня 2009 р. діє 26 обласних організацій та 561 місцева організація ПЗУ. Членами партії є майже 28 тис. людей.

Керівництво:
Щербак Юрій Миколайович — голова партії (1990 — 1992)
Кононов Віталій Миколайович — голова партії (1992 — 2006)
Костерін Володимир Олександрович — голова партії (4 серпня 2006 — 24 грудня 2009)
Кондратюк Тетяна Вікторівна — голова партії (24 грудня 2009 — 25 травня 2011)
Москаль Денис Денисович — голова партії (25 травня 2011 — 2014)

Це одна з найстарших партій України. А на початку 90-х років створити політичну партію було дуже важким кроком. Але «зелені» зуміли зробити такий крок. Електорально вона була успішною в кінці 20-го століття, пізніше партія стала маргінальною на національному рівні, представники партії присутні у регіональних і місцевих органах влади.

Вже наприкінці квітня 1990 року був ухвалений маніфест Партії зелених‚ у якому Партія заявляє про прагнення здобуття державної незалежності України. В маніфесті «зелені» підкреслюють‚ що їх мета – не поділ України на клаптики‚ не розбрат тих‚ хто живе на нашій землі‚ а об’єднання всіх громадян України і тих‚ хто живе поза її межами‚ навколо зеленого прапора нашої партії‚ навколо ідеї виживання людства‚ виживання народу‚ екологічного порятунку нашого майбутнього. Партія зелених України – для тих‚ хто хоче відвести від себе і своїх дітей зловісну тінь Чорнобиля‚ тінь хімічної та радіоактивної смерті‚ хто хоче бачити Україну зеленою‚ квітучою‚ повноводною‚ вічно сущою суверенною європейською державою – спільним домом вільних і щасливих людей.

Перетворившись на потужну політичну силу і заручившись підтримкою багатьох людей, Партія зелених України бере участь у виборах до парламенту в 1994 році. Але, на жаль, від «зелених» не пройшов ні один кандидат.

У 1996 – 1997 роках популярність «зелених» зростала, вони були однією з небагатьох політичних партій в Україні‚ які мали друковане видання «Зелений світ» та ділову газету «Сіті». Ці видання порушували традиційно «зелені» питання, висвітлювали діяльність партії.

 

Отримавши прихильність багатьох людей і маючи сумний досвід виборів 1994 року, Партія зелених бере участь у парламентських виборах 1998 року. Багато партій, які брали участь у виборах, не вважали за суперника Партію зелених‚ але вони помилялися: «зелені» пройшли до парламенту. 31 березня 1998 року за Партію зелених України віддали свої голоси 1 444 264 виборці‚ «зелені» одержали 19 депутатських мандатів. Пройшовши до парламенту, вони почали активно виконувати свою програму. Одне з основних завдань, закриття Чорнобильської АЕС, було виконано за активною діяльністю парламентської фракції ПЗУ 15 грудня 2000 року. Закони України‚ що прийняті в цілому і вступають в силу.

У травні 1999 р. Віталій Кононов взяв участь в президентських виборах як кандидат від ПЗУ. У липні 2004 р. ХІ з’їзд ПЗУ висунув Віталія Кононова кандидатом на пост Президента України. 23 вересня 2004 року Центральна

Координаційна Рада Партії ухвалила рішення про відмову від подальшої участі у виборчій кампанії. Того ж дня Віталій Кононов звернувся в Центральну виборчу комісію із заявою про зняття своєї кандидатури. У другому турі президентських виборів 2004 р. ПЗУ підтримала кандидатуру Віктора Ющенка.

Діяльність ПЗУ базується на принципах демократії, гуманізму, поваги до прав та інтересів людини незалежно від її соціального статусу, національності чи походження. Партія стверджує, що майбутнє України у запереченні агресивного технократизму, раціональному використанні ресурсів, в узгодженні інтересів різних соціальних груп, у беззастережній відмові від насильства над людиною і природою, а вищими цінностями є життя і свобода.