УРОКИ ВІЙНИ

10.06.2022

Російське вторгнення в Україну все ще триває, і ніхто не знає, як і коли закінчиться війна. Але для міжнародної спільноти вже є деякі важливі уроки, і можна зробити деякі проміжні висновки.

  1. Будь-яка війна в сучасному глобалізованому світі має глобальні наслідки. Нинішня війна в Україні вже має руйнівний мультиплікативний ефект у різних сферах, зокрема у глобальній продовольчій безпеці.
  1. Людство в глобалізованому світі може жити лише на основі загальновизнаних твердих принципів і правил міжнародного співіснування. Світове співтовариство має змусити дотримуватись правил тих, хто їх порушує. Війна Росії проти України – це не лише загострення двостороннього конфлікту, а виклик сучасній цивілізації та світовому порядку.
  1. Авторитарні та тоталітарні політичні режими не тільки заперечують демократичні принципи в своїх країнах, але завжди прагнуть однаково форматувати навколишній світ.

4.Для Росії немає ніяких «червоних ліній», які не можна переступати, жодних правових і моральних меж. Вони ведуть війну терористичного характеру, військові злочини та злочини проти людства є звичайними інструментами для досягнення військового ефекту, серед основних цілей – цивільне населення. Вони підуть так далеко, як їм дозволить міжнародна спільнота.

  1. Зараз доведено, що Росія є головною загрозою європейській безпеці. Вторгнення в Україну є природним продовженням послідовної експансіоністської політики Росії, яка в недалекому минулому призвела до появи псевдодержавного утворення в Придністров’ї та вторгнення в Грузію в 2008 році. Відсутність жорсткої та ефективної реакції з боку міжнародної спільноти у минулому до цих дій Російської Федерації в Молдові та Грузії спонукає Росію до подальших агресивних дій проти України сьогодні.
  1. «Цінності» та «принципи» або існують, або не існують. Якщо вони є, ви повинні не лише заявити, але й захистити їх, навіть ризикуючи своїм благополуччям.
  2. Необхідність запобігти війні чи припинити її не виправдовує жодних намірів «умиротворення» агресора. Спроби «заспокоїти» Росію та уникнути подальшої «ескалації» лише підбадьорили агресора перед війною. Це абсолютно безглуздо у воєнний час, коли лише сильний опір може відновити мир. У нинішній ситуації не повинно бути місця для будь-яких подвійних стандартів. Будь-яка ідея «уникнути приниження» агресора, «зберегти його обличчя» погано пахне і породжує сильну недовіру до тих високопоставлених європейських політиків, які її несуть, незважаючи на їхню офіційну підтримку України. «Порозуміння» замість справедливе покарання лише стимулює подальші необгрунтовані вимоги до інших держав.
  1. Громадяни несуть спільну, але диференційовану відповідальність за дії держави, якщо вони не опираються державній політиці. Таким чином, санкції, спричинені російською агресією, мають відчути не лише олігархи та політики, а й населення, загальна більшість якого (70-80%) підтримує вторгнення в Україну. Безсумнівно, що Путін — монстр, винна російська політична еліта, але російські солдати — «звичайні» громадяни, відповідальні за масові вбивства мирних жителів, зґвалтування, викрадення та мародерство.

​Російське вторгнення в Україну все ще триває, і ніхто не знає, як і коли закінчиться війна. Але якою буде Європа і весь світ потім серйозно залежить від вищесказаного.