Російське вторгнення в Україну все ще триває, і ніхто не знає, як і коли закінчиться війна. Але для міжнародної спільноти вже є деякі важливі уроки, і можна зробити деякі проміжні висновки.
- Будь-яка війна в сучасному глобалізованому світі має глобальні наслідки. Нинішня війна в Україні вже має руйнівний мультиплікативний ефект у різних сферах, зокрема у глобальній продовольчій безпеці.
- Людство в глобалізованому світі може жити лише на основі загальновизнаних твердих принципів і правил міжнародного співіснування. Світове співтовариство має змусити дотримуватись правил тих, хто їх порушує. Війна Росії проти України – це не лише загострення двостороннього конфлікту, а виклик сучасній цивілізації та світовому порядку.
- Авторитарні та тоталітарні політичні режими не тільки заперечують демократичні принципи в своїх країнах, але завжди прагнуть однаково форматувати навколишній світ.
4.Для Росії немає ніяких «червоних ліній», які не можна переступати, жодних правових і моральних меж. Вони ведуть війну терористичного характеру, військові злочини та злочини проти людства є звичайними інструментами для досягнення військового ефекту, серед основних цілей – цивільне населення. Вони підуть так далеко, як їм дозволить міжнародна спільнота.
- Зараз доведено, що Росія є головною загрозою європейській безпеці. Вторгнення в Україну є природним продовженням послідовної експансіоністської політики Росії, яка в недалекому минулому призвела до появи псевдодержавного утворення в Придністров’ї та вторгнення в Грузію в 2008 році. Відсутність жорсткої та ефективної реакції з боку міжнародної спільноти у минулому до цих дій Російської Федерації в Молдові та Грузії спонукає Росію до подальших агресивних дій проти України сьогодні.
- «Цінності» та «принципи» або існують, або не існують. Якщо вони є, ви повинні не лише заявити, але й захистити їх, навіть ризикуючи своїм благополуччям.
- Необхідність запобігти війні чи припинити її не виправдовує жодних намірів «умиротворення» агресора. Спроби «заспокоїти» Росію та уникнути подальшої «ескалації» лише підбадьорили агресора перед війною. Це абсолютно безглуздо у воєнний час, коли лише сильний опір може відновити мир. У нинішній ситуації не повинно бути місця для будь-яких подвійних стандартів. Будь-яка ідея «уникнути приниження» агресора, «зберегти його обличчя» погано пахне і породжує сильну недовіру до тих високопоставлених європейських політиків, які її несуть, незважаючи на їхню офіційну підтримку України. «Порозуміння» замість справедливе покарання лише стимулює подальші необгрунтовані вимоги до інших держав.
- Громадяни несуть спільну, але диференційовану відповідальність за дії держави, якщо вони не опираються державній політиці. Таким чином, санкції, спричинені російською агресією, мають відчути не лише олігархи та політики, а й населення, загальна більшість якого (70-80%) підтримує вторгнення в Україну. Безсумнівно, що Путін — монстр, винна російська політична еліта, але російські солдати — «звичайні» громадяни, відповідальні за масові вбивства мирних жителів, зґвалтування, викрадення та мародерство.
Російське вторгнення в Україну все ще триває, і ніхто не знає, як і коли закінчиться війна. Але якою буде Європа і весь світ потім серйозно залежить від вищесказаного.
